| Позиция | Стоимость сейчас рублей | Тип | Доступно |
|---|---|---|---|
| План каннабис (трим бошек) 1 гр. | 1570 | Стандарт | Много |
| Кокаин (Колумбия) 0,5 гр. | 6100 | Новый адрес | Есть |
| Псилоцибиновые грибы (PSILOCYBE CUBENSIS) 5 гр. | 5360 | Новый адрес | Предзаказ |
| Бошки конопля (Bruce Banner) 1 гр. | 2380 | Надежный тайник | Мало |
| Кетамин 0,5 гр. | 3590 | Надежный тайник | Предзаказ |
| Мефедрон (мука) 1 гр. | 2190 | Свежая загрузка | Есть |
| Масло дистиллят ТГК 96% (WAX) 1 гр. | 8780 | Доставка на район | Предзаказ |
| Гашиш Ice-O-lator (Morocco) 0,5 гр. | 1750 | Магнит | Доступно |
| Марки NBOMe 3 шт. | 2060 | Стандарт | Есть |
| Мефедрон VHQ XXL (кристалл) 1 гр. | 3220 | Тайник | Мало |
| Кодеин 240 мл. | 33900 | Прикоп | Много |
| Псилоцибиновые грибы (Golden Teacher) 10 гр. | 9190 | Надежный адрес | Предзаказ |
| МДМА (mdma кристаллы) 1 гр. | 4350 | Ровный шоп | В наличии |
| Шишки конопля (White Widow) 2 гр. | 4990 | Ровный шоп | Ограничено |
| Гашиш Ferrari (изолятор) 1 гр. | 2590 | Надежный адрес | Ограничено |
| Бутират 100 мл. 98-99% | 1330 | Надежный адрес | В наличии |
Пришел в музей на бульбуляторе, как настоящий чалый. Сначала, конечно, прошелся по экспозиции со старинными картинами и скульптурами, наркоманам тоже иногда нужна душевная подпитка. Схватил себе аудиогид, чтобы быть в курсе происходящего, и пошел разглядывать шедевры. И тут я вижу - фигура Давида Микеланджело! Кринж похватал меня от простого взгляда на нее, понравилось же она мне.
Признаться, на пару мгновений подумал, что вдохнул что-то странное, потому что этот Давид вдруг начал двигаться. Но потом понял, что вчера кураторы музея устроили какое-то перфоманс-действие и кинули на публику кучу ярких впечатлений. Ахуительно, я просто в реалити-шоу попал!
Прогулка продолжалась, а я все больше погружался в мир искусства под влиянием своих шприцев. Забрел в зал с современным искусством, где какая-то арт-людина разложила на полу кучу кусков закладок и обернула их в фольгу. Говорит, что это альтернативный симбиоз технологий и природы. Честно говоря, я так и не понял, что она хотела донести, но визуально было прикольно, так что я сделал пару экскурсионных фоток на память.
Перед выходом я зашел в ресторан, который находился в этом самом музее. Заказал сверхдорогой коктейль, чтобы закончить вечер с размахом. Как только я осознал, сколько бабла я отдал за эту хрень, меня настиг кринж. Я же оказался таким бараном, который даже в музее не может расслабиться проще.
| Но даже после этого приятного события я никак не мог забыть, что у меня в кармане ждут меня мои лучшие шишки марихуаны. | Фигня, подумал я, наркоманам тоже нужна культура! И ничего, что у меня пачка наркотиков, ведь я их купил у проверенного дилера. |
В общем, музейный трип закончился, и я пошел кататься на своей волне. Бродил по улицам, искал возвращение к реальности, хотя бы когда мне показалось, что на светофоре загорелся зеленый. Аптечка, я чую вечер будет сушняком.
В общем, шприцами достал свою последнюю закладку марихуаны и вжарил. От счастья даже решил сделать парочку красивых фоток на фоне ночного города. Вскоре все стало размываться, а я начал смеяться над этой ситуацией. Вот я и наркоман, бродячий по городу, чалый и невероятно счастливый.
Так что, пачаны, если вы вдруг решите совместить свои две любимые забавы - наркотики и посещение музея, будьте готовы к великому и неизведанному! И не забывайте, что после трипа наступает тотальный сушняк, который может сопровождаться кринжем и желанием, чтобы вас постоянно обливали димедролом! Но в целом, опыт уникальный и незабываемый.
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...